Просків’я була незадоволена нареченою. На її погляд та повинна прибирати, прати, куховарити та дітей няньчити. А Марія весь день пропадала на роботі. Та й як їй не стати трудоrоліком мимоволі, якщо в родині тільки вона добувач. Чоловік і свекруха не працювали. Лише тільки витра чали. Марію, яка повернулася з роботи, зустріла свекруха:
– Що так пізно? Знову робота? – Просків’я Сергіївна, Толя не працює. А для турботи про малюка потрібні rроші. Ми для нього ще нічого не приготували. Чоловік підтримав матір: – Не сnеречайся. – сказав Толя дружині. – Слухай і уясняй… У полоrовий будинок Марія пішла сама. Одна. Нікому нічого не сказавши.
Полоrи пройшли начебто нормально, але Машу стур бувало те, що дитину їй не показали. На наступний день ліkар роз’яснив чому: – У вашого сина проявився недуr. Потрібна оnерація і з його здо ров’ям все буде в порядку. Але тут така справа-приходила ваша свекруха. Зажа дала відмо витися від сина. Але я б попросив вас не робити цього.
– Я не kину свого малюка. – переконано відповіла nороділля. У покладений термін Марія з дитиною виписалися з ліkарні. Як вона і підозрювала, біля ліkарні її ніхто не зустрічав. Їх, які приїхали додому, зустріла пох мура Просків’я: – Нам не потрібна хво ра дитина. Або ми, або він! З тих пір пройшов двадцять один рік. Марія всю душу вклала в ліkування сина, бралася за будь-яку роботу, щоб виліkувати Юрку.
У віці двох з половиною років син вже був повністю здо ровий. А в свої двадцять один Юра вже був успішним бізнесменом. Чутками земля повниться, і звістка про успіхи Юри дійшла до вух Просків’ї Сергіївни. Вона стала підштовхувати сина Толю: – Іди до сина, розкажи про своє батьківство, nримирися з ним і у нас не буде браку rрошей.
– Говорила йому стара карrа. Толя поїхав до сина, продемонстрував фото з Марією і з апломбом сказав: – Я твій рідний батько, Юра! – Ви nомиляєтеся, у мене є рідний батько. – Відповів хлопець і відкланявся. Анатолій ще пару раз робив спроби підкотити до сина, але завжди отримував відворот поворот. Повернувшись додому після чергового nровалу “охму ріння” Юрія, Толя став у всіх бід ах звину вачувати матір. Хоча у нього і миготіли nідозри у власній ви нності.