Юля прибіrла додому і повідомила батькам радісну звістку: -Мама, тато, я виходжу заміж. Костя зробив мені пропозицію, ось таке гарне колечко подарував, у нас скоро весілля. -Юль, а чи не зарано? Ви всього пару місяців зустрічаєтеся, а тобі 19 років, в технікумі вчишся. Може пару років почекаєте? -Тато, ну ти чого не хочеш, щоб твоя донька як справжня принцеса в красивому платті зіграла весілля? Я ж так давно мріяла! Сім’я Юлі була звичайнісінькою. Мама працювала ме дсестрою, а батько простим водієм автобуса.
У Юлі ще ріс молодший братик, ходив у п’ятий клас, тому грошей у родині завжди не вистачало. Ще пощастило, що Юля на бюджеті вчилася на бухгалтера. Але навчання Юлі не подобалася, їй більше хотілося бачитися зі своїм Костиком, гуляти з ним і мріяти про майбутнє спільне життя. Довелося батькам Юлі брати кре дит на весілля, його батькові доведеться виплачувати три роки, але що тільки не зробиш заради щастя дитини. Весілля пройшло просто чудово.
Юля була в красивому платті, всі подруги заздрили. Торт був триповерховий, ресторан величезний, скільки гостей покликали, всіх родичів і друзів, ще й їжа була незвичайна з морепродуктів, тамаду обов’язково взяли. Батько дивився на все з боку, підраховував скільки грошей вклав у це все, але заспокоював себе думкою, що хоч дочка буде щаслива в шлюбі.
А через пару місяців Юля прийшла назад до батьків. -Я не можу з ним жити, це нереально. Свекруха постійно бурчить, вимагає, щоб я краще прибирала вдома, а я домогосподаркою не наймалася! Костя їй нічого сказати не може, тому що сам боїться свою маму. І взагалі він постійно пропадає з друзями або катається на мотоциклі, я не таке сімейне життя хотіла. А батько тільки важко зітхнув, дарма брав кредит на весілля, адже він ще не оплачений.